Хвороби ріпаку: повний огляд, симптоми та методи захисту
Ріпак — цінна олійна культура, яка потребує високого рівня захисту. Урожайність і якість насіння значною мірою залежать від своєчасного виявлення та контролю хвороб. Найчастіше ріпак уражається грибковими інфекціями, що можуть призвести до значних втрат врожаю.
Основними найбільш поширеними хворобами ріпаку є такі: фомоз, альтернаріоз, склеротиніоз (біла гниль), циліндроспоріоз та вертицильозне в’янення.
Найпоширеніші хвороби ріпаку
Розглянемо детальніше про кожну.
Фомоз ріпаку
Фомоз — одна з найбільш поширених грибкових хвороб ріпаку, яка викликається збудниками Phoma lingam та Leptosphaeria maculans. Хвороба уражає листя, стебла та кореневу шийку, знижуючи стійкість рослин до вимерзання та призводячи до вилягання.
Симптоми та ознаки фомозу:
- на листках з’являються сіро-бурі плями з чорними крапками (пікнідами);
- на стеблах і кореневій шийці виникають глибокі некротичні ураження;
- рослина слабшає, відстає в рості, легко вилягає.
Заходи боротьби та лікування:
- дотримання сівозміни (повертати ріпак на те саме поле не раніше ніж через 4–5 років);
- використання стійких гібридів;
- протруювання насіння;
- хімічний захист у фазі 4–6 листків і на початку стеблування.
Ефективні фунгіциди:
- препарати на основі тебуконазолу, протіоконазолу, дифеноконазолу;
- комплексні фунгіциди (Доктор Кроп, Фунгіцид Бредлі, Жокей Екстра).
Альтернаріоз ріпаку
Альтернаріоз (чорна плямистість) викликається грибом Alternaria brassicae. Найчастіше з’являється в період дозрівання, знижує масу тисячі насінин і олійність.
Симптоми та ознаки Альтернаріозу:
- темно-бурі або чорні плями на листках і стручках;
- плями мають концентричні кільця;
- уражені стручки передчасно розтріскуються, що веде до втрат урожаю.
Заходи боротьби та лікування:
- сівозміна, контроль падалиці та бур’янів;
- своєчасне збирання врожаю;
- застосування фунгіцидів у фазу бутонізації та на початку цвітіння.
Фунгіциди для боротьби:
- діючі речовини: азоксистробін, протіоконазол, тебуконазол;
- препарати: Фунгіцид Тіофен, Фунгіцид Універсал, Фунгіцид Тонус та інші.
Склеротиніоз ріпаку (біла гниль)
Склеротиніоз — одна з найбільш небезпечних хвороб ріпаку, збудник Sclerotinia sclerotiorum. Патоген зберігається у ґрунті до 10 років. Уражає стебла, гілки та стручки.
Симптоми та ознаки Склеротиніозу:
- водянисті плями на стеблах;
- білий ватоподібний наліт;
- всередині стебел формуються чорні склероції;
- уражені рослини вилягають і засихають.
Заходи боротьби:
- просторове ізолювання ріпаку від соняшнику та сої (також уражаються білою гниллю);
- глибока оранка для загортання склероціїв;
- використання стійких гібридів.
Ефективні фунгіциди:
- препарати на основі боскалід + димоксистробін, азоксистробін, тебуконазол;
- обробки проводять у фазу бутонізації – початок цвітіння.
- препарат Фунгіцид Бредлі.
Циліндроспоріоз (суха плямистість)
Збудник хвороби — гриб Cylindrosporium concentricum. Найчастіше проявляється у вологу осінь та весну.
Симптоми та ознаки Циліндроспоріозу:
- жовтувато-сірі плями на листках із темною облямівкою;
- на стеблах та черешках утворюються подовжені некрози;
- уражені листки відмирають, рослина слабшає.
Заходи боротьби:
- сівозміна, знищення післяжнивних решток;
- використання протруйників насіння;
- своєчасний фунгіцидний захист у фазі 4–6 листків.
Фунгіциди:
- діючі речовини: тебуконазол, протіоконазол, азоксистробін;
- препарати: Фунгіцид Тіофен, Фунгіцид Тебуфор, Фунгіцид Універсал.
Вертицильозне в’янення
Вертицильоз спричиняється грибом Verticillium longisporum. Патоген проникає через корені, закупорює судини, що призводить до в’янення.
Симптоми та ознаки:
- пожовтіння нижніх листків;
- бурі смуги на стеблах;
- передчасне дозрівання та усихання рослин;
- ураження посилюється у другій половині вегетації.
Заходи боротьби:
- використання сівозміни (не повертати ріпак після соняшнику та картоплі);
- стійкі гібриди;
- уникати надмірного ущільнення ґрунту.
Хімічний захист:
Проти вертицильозу ефективність фунгіцидів обмежена, але профілактичні обробки препаратами з тебуконазолом і протіоконазолом можуть знижувати розвиток хвороби.
Пероноспороз (несправжня борошниста роса)
Пероноспороз викликається грибом Peronospora parasitica. Найчастіше проявляється у вологу прохолодну погоду.
Симптоми та ознаки Пероноспорозу:
- на верхньому боці листків з’являються світло-жовті плями;
- на нижньому боці — сірувато-білий наліт спороношення;
- листки деформуються, згортаються, відмирають;
- ураження призводить до затримки росту і зниження врожайності.
Заходи боротьби:
- сівозміна (ріпак не висівати після капустяних культур);
- знищення рослинних решток;
- використання стійких гібридів.
Ефективні фунгіциди:
- препарати на основі металаксилу, азоксистробіну, манкоцебу: Метакарб, Жокей Екстра.
Бактеріальні та вірусні хвороби ріпаку
-> Бактеріальні інфекції ріпаку викликають плямистості, гнилі, слизові виділення.
-> Вірусні хвороби (вірус мозаїки капусти, вірус жовтухи турнепса) передаються через попелиць і призводять до втрати врожайності.
Симптоми та ознаки:
- бактеріальні: водянисті плями, темні некрози, загнивання;
- вірусні: мозаїчність листків, пожовтіння жилок, карликовість, деформації.
Заходи боротьби:
- протруювання насіння;
- контроль комах-переносників (попелиць, блішок, цикадок);
- дотримання сівозміни;
- застосування здорового насіння.
Лікування:
Хімічного лікування вірусних хвороб немає. Використовують інсектициди проти переносників.
Коренева гниль
Коренева гниль ріпаку викликається комплексом ґрунтових грибів (Fusarium, Pythium, Rhizoctonia). Часто уражує посіви на перезволожених або виснажених ґрунтах.
Симптоми та ознаки кореневої гнилі:
- корені буріють, розм’якшуються, стають трухлявими;
- рослини в’януть і легко висмикуються з ґрунту;
- у фазі сходів спостерігається масове випадання рослин.
Заходи боротьби:
- протруювання насіння системними фунгіцидами;
- уникати перезволоження ґрунту;
- збалансоване живлення (особливо фосфор і калій).
Ефективні фунгіциди:
- препарати на основі металаксилу, флудиоксонилу, тебуконазолу (Тіофен, Тебуфор).
Борошниста роса
Збудник — гриб Erysiphe cruciferarum. Уражує листя, стебла, іноді стручки ріпаку.
Симптоми та ознаки:
- білий борошнистий наліт на листках і стеблах;
- поступове поширення нальоту, який стає сіруватим;
- уражені листки відмирають, зменшується фотосинтез.
Заходи боротьби:
- знищення падалиці та бур’янів;
- використання стійких сортів;
- своєчасні фунгіцидні обробки.
Фунгіциди:
- діючі речовини: триазоли, стробілурини (тебуконазол, азоксистробін, протіоконазол);
- препарати: Тіофен, Тебуфор.
Фузаріозне в’янення
Хвороба викликається грибами роду Fusarium. Вражає корені та провідну систему рослин.
Симптоми та ознаки:
- в’янення листя у спекотну погоду;
- бурі смуги на стеблах;
- загнивання коренів, що призводить до відмирання рослин.
Заходи боротьби:
- дотримання сівозміни;
- уникати вирощування ріпаку після кукурудзи й соняшнику;
- протруювання насіння.
Фунгіциди:
- системні препарати на основі тебуконазолу, флудиоксонилу, карбоксамідів.
Чорна ніжка
Чорна ніжка (кіла) найчастіше вражає сходи та молоді рослини. Збудники — Rhizoctonia solani, Pythium spp., а також бактерії.
Симптоми та ознаки:
- загнивання прикореневої частини стебла;
- почорніння і стоншення кореневої шийки;
- масове випадання сходів, особливо у вологих умовах.
Заходи боротьби:
- використання якісного протруєного насіння;
- уникати загущених посівів;
- контроль вологості ґрунту.
Ефективні протруйники:
- препарати на основі флудиоксонилу, тебуконазолу (Тіабен Т).
Вірус жовтухи турнепса
Вірус жовтухи турнепса (Turnip yellows virus, TuYV) — одна з найнебезпечніших вірусних інфекцій ріпаку. Передається попелицями.
Симптоми та ознаки:
- пожовтіння листків, особливо по жилках;
- затримка росту, карликовість рослин;
- зменшення кількості та розміру стручків;
- зниження вмісту олії в насінні.
Заходи боротьби:
- вирощування стійких гібридів;
- раннє знищення бур’янів — резерваторів вірусу;
- застосування інсектицидів проти попелиць.
Ефективні засоби:
- системні інсектициди (Конфідор Енерджі, Біскайя, Карате Зеон).
Як висновок, можна сказати, що хвороби ріпаку становлять серйозну загрозу для врожайності. Для ефективного захисту необхідна комплексна стратегія: правильна сівозміна, протруювання насіння, своєчасні фунгіцидні обробки та профілактика.