Вирощування соняшника за традиційною технологією залишається актуальним для багатьох фермерів, оскільки цей метод добре зарекомендував себе протягом десятиліть. Традиційна технологія передбачає застосування загальноприйнятих агротехнічних заходів, які забезпечують стабільну врожайність за умов правильного дотримання всіх етапів.

Підготовка ґрунту

Однією з найважливіших складових успішного вирощування соняшнику є правильна підготовка ґрунту. Соняшник потребує пухкого, добре аерованого ґрунту з достатнім рівнем вологості. Під час традиційного обробітку застосовуються такі прийоми, як оранка, культивація та боронування, що допомагає зберегти вологу в ґрунті та знищити бур'яни. Оптимальна глибина оранки для соняшника становить близько 20-30 см.

Після оранки та перед посівом важливо вирівняти поверхню поля, щоб забезпечити рівномірне розташування насіння та оптимальний контакт з ґрунтом для дружніх сходів.

Вибір насіння

Для традиційної технології зазвичай обирають звичайні гібриди соняшника, які не мають стійкості до гербіцидів. Це вимагає більш ретельного догляду за посівами, особливо в частині контролю бур'янів. Важливо обирати сорти, які підходять для конкретного регіону за кліматичними умовами та типом ґрунту, щоб досягти максимальної врожайності.

Посів та норми висіву

Оптимальний час для посіву соняшника настає, коли температура ґрунту прогрівається до +8...+10°C на глибині 8-10 см. За традиційної технології норма висіву залежить від кліматичних умов регіону та типу ґрунту, але в середньому складає 4-6 кг/га. Глибина загортання насіння має бути близько 5-6 см, що дозволяє рослинам отримувати необхідну вологу для рівномірного проростання.

Догляд за посівами соняшнику класичної технології

У традиційній технології вирощування соняшника важливу роль відіграє механічний контроль бур'янів. Оскільки використовувати гербіциди з широким спектром дії неможливо, фермери застосовують механічні методи боротьби з бур'янами, зокрема міжрядний обробіток. Цей прийом не лише знищує бур'яни, а й сприяє кращій аерації ґрунту, що позитивно впливає на розвиток рослин.

Також важливими є підживлення та захист від шкідників. У традиційній технології часто використовуються органічні та мінеральні добрива для забезпечення рослин необхідними поживними речовинами.

Збирання врожаю

Традиційна технологія передбачає збирання соняшнику, коли вологість насіння знижується до 10-12%. Це дозволяє уникнути додаткових витрат на сушіння та зберігання. Важливо не затягувати зі збиранням, оскільки перезрілі кошики можуть втрачати насіння через осипання.

Мінуси гібридів традиційної технології вирощування

Гібриди соняшника, вирощувані за традиційною технологією, мають кілька мінусів, які можуть впливати на вибір фермерів:

  1. Відсутність стійкості до гербіцидів: Основний недолік традиційних гібридів полягає в тому, що вони не є стійкими до гербіцидів широкого спектра дії, таких як Clearfield або ExpressSun. Це означає, що боротьба з бур'янами може бути складнішою і дорожчою, оскільки фермери змушені застосовувати механічні методи контролю або використовувати вузькоспеціалізовані гербіциди.

  2. Чутливість до хвороб: Гібриди, вирощені за традиційною технологією, можуть мати обмежену стійкість до деяких хвороб, порівняно з сучасними гербіцидно-стійкими сортами. Це підвищує ризик втрат врожаю від ураження хворобами, такими як фомоз, іржа, або вовчок соняшниковий.

  3. Залежність від погодних умов: Традиційні гібриди можуть бути менш адаптованими до змінних погодних умов, таких як посуха чи надмірні дощі. Новітні гібриди, розроблені для певних кліматичних зон, можуть показувати кращі результати у складних умовах вирощування.

Хоча традиційні гібриди соняшника мають свою економічну привабливість і простоту вирощування, вони також вимагають більшого догляду і створюють певні ризики для врожаю через обмежену стійкість до бур'янів і хвороб.